ФІНАНСОВА ГРАМОТНІСТЬ ТА ФІНАНСОВА ІНКЛЮЗІЯ ЯК СКЛАДОВІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ: ДОСВІД ПРОВІДНИХ КРАЇН СВІТУ

Анотація

У сучасних умовах, що характеризуються глобальною нестабільністю, постійними кіберзагрозами, доволі частими фінансовими та економічними кризами, як на рівні окремих країн, так й континентів, що у сукупності призводить до недовіри щодо фінансових установ – провідні країни світу дедалі частіше вдаються до стратегічного підходу у формуванні політики фінансової грамотності населення. Ця сфера набуває особливої актуальності у контексті забезпечення фінансової інклюзії, як важливого інструменту залучення громадян до банківської системи та фінансового ринку загалом. Незважаючи на значну увагу до цього питання в останні роки, можна констатувати, що в Україні й досі не сформовано повноцінної інтегрованої інституційної системи управління фінансовою грамотністю, що обмежує можливості для формування повноцінної стратегії її впровадження. Метою дослідження є вивчення міжнародного досвіду реалізації публічної політики у сфері фінансової грамотності та визначення кращих управлінських практик, які можуть бути адаптовані до українського контексту з метою розвитку банківської системи через підвищення фінансової інклюзії. У результаті проведеного порівняльного аналізу стратегій Німеччини, Ірландії та Австрії встановлено, що ключовими чинниками ефективної реалізації фінансової політики є: багаторівнева інституційна структура управління, міжвідомча координація, наявність цільового фінансування, системний моніторинг результатів та цифровізація навчальних процесів. Найуспішніші країни забезпечують взаємодію між державними, приватними й неприбутковими структурами та мають законодавчо закріплену національну стратегію з чітким планом дій. Водночас виявлено виклики, пов’язані з нерівномірністю доступу до фінансової освіти серед окремих категорій населення, зокрема молоді, людей похилого віку та мігрантів. Проведений аналіз міжнародного досвіду свідчить про необхідність впровадження в Україні цілісної державної політики формування фінансової грамотності з урахуванням кращих європейських практик. Обґрунтовано, що запровадження багаторівневої координаційної моделі управління, орієнтованої на партнерство державного і громадського секторів, здатне забезпечити зростання рівня фінансової обізнаності населення, зміцнення фінансової інклюзії та стійкість банківської системи. Проведене дослідження може слугувати підґрунтям для подальших наукових розвідок, які мають бути зосереджені на розробці конкретного інституційного механізму впровадження національної стратегії фінансової освіти в Україні.