Ключові слова
заклади освіти
стратегічний менеджмент
стратегічне управління організацією
організаційне управління
бізнес-модель
стейкголдери
Як цитувати
Анотація
Зміна ландшафту функціонування закладів аграрної освіти вивела освоєння стратегічного управління до ряду першочергових завдань. У свою чергу, стратегічне управління представляє динамічну сукупність взаємозалежних управлінських процесів. Основні ідеї стратегічного менеджменту мають універсальний характер, що відкриває можливості використання його як способу управління у тому числі й закладами освіти, що показано на прикладі аналізу взаємозв’язку бізнес-моделей, стратегічного менеджменту та організаційного управління. Теоретичною та методологічною основою дослідження є теорія менеджменту та бізнес-моделей, а також прийняті в сучасній теорії підходи до організаційного управління. Застосовано такі загальнонаукові методи дослідження, як синтез, системний та порівняльний аналіз. Метод класифікації застосовано для опису можливих концептуальних моделей закладів аграрної освіти. У статті наголошується, що заклади аграрної освіти сьогодні змушені функціонувати в умовах VUCA-світу, що визначає необхідність забезпечення організаційної та стратегічної гнучкості, а також активної взаємодії зі стейкголдерами. У роботі простежено взаємозв’язок між бізнес-моделями освітніх установ та характером їхньої стратегії, та запропоновано укрупнену (концептуальну) класифікацію потенційних бізнес-моделей для закладів аграрної освіти в Україні, спрямовану на оптимізацію стратегічного менеджменту та організаційного управління. З’ясовано, що бізнес-модель закладу освіти визначає ступінь ефективності його стратегічного менеджменту та організаційного управління. Модель – це абстрактне відображення реальності, яке визначає набір сутностей та їхні зв’язки. Бізнес-модель найчастіше описує зв’язок між ресурсами та функціями фірми та її середовищем. Це модель непередбачених обставин, яка знаходить оптимальний режим роботи для конкретної ситуації на ринку. Діяльнісний погляд на бізнес-модель закладу освіти дозволяє пов’язати бізнес-модель із векторами стратегічного управління та його учасниками.
Посилання
1. Humeniuk, T. (2022). Suchasnyi menedzhment vyshchoi osvity v umovakh chasu [Modern management of higher education in contemporary conditions]. Ukrainskyi informatsiinyi prostir – Ukrainian Information Space, 2(10), 54–64. https://doi.org/10.31866/2616-7948.10.2022.269652 (in Ukrainian)
2. LeBlanc, P. (2018). Higher education in a VUCA world. Change: The Magazine of Higher Learning, 50(3–4), 23–26. https://doi.org/10.1080/00091383.2018.1507370
3. Kuusisto-Ek, H. (2022). Strategic Management of Higher Education Institutions in a European Context: A Literature Review. In T. Connolly & S. Farrier (Eds.), Leadership and Management Strategies for Creating Agile Universities (pp. 84–108). IGI Global Scientific Publishing. https://doi.org/10.4018/978-1-7998-8213-8.ch006
4. Intent Planning. (2021, March 23). In this VUCA world, are farmers ever in control? https://intentplanning.ca/2021/03/23/in-this-vuca-world-are-farmers-ever-in-control/#_ftn2
5. Marah, K. (2016, March 24). Kellogg stabilizes the food supply base: A VUCA response. Forbes. https://www.forbes.com/sites/kevinomarah/2016/03/24/kellogg-stabilizes-the-food-supply-base-a-vuca-response/?sh=fa28d48762e0
6. Barbato, G., Fumasoli, T., & Turri, M. (2021). The role of the organisational dimension in university positioning: A case-study approach. Studies in Higher Education, 46(7), 1356–1370. https://doi.org/10.1080/03075079.2019.1688284
7. Vuori, J. (2016). Towards strategic actorhood? The execution of institutional positioning strategies at Finnish universities of applied sciences. Higher Education Quarterly, 70(4), 400–418. https://doi.org/10.1111/hequ.12103
8. Fumasoli, T., Barbato, G., & Turri, M. (2020). The determinants of university strategic positioning: A reappraisal of the organisation. Higher Education, (80), 305–334. https://doi.org/10.1007/s10734-019-00481-6
9. Degn, L. (2015). Sensemaking, sensegiving and strategic management in Danish higher education. Higher Education, 69(6), 901–913. https://doi.org/10.1007/s10734-014-9812-3
10. Ainscough, L., Stewart, E., Colthorpe, K., & Zimbardi, K. (2018). Learning hindrances and self-regulated learning strategies reported by undergraduate students: Identifying characteristics of resilient students. Studies in Higher Education, 43(12), 2194–2209. https://doi.org/10.1080/03075079.2017.1315085
11. Arias-Coello, A., Simon-Martin, J., & Gonzalo Sanchez-Molero, J. L. (2020). Mission statements in Spanish universities. Studies in Higher Education, 45(2), 299–311. https://doi.org/10.1080/03075079.2018.1512569
12. James, M., & Derrick, G. (2020). When culture trumps strategy: Higher education institutional strategic plans and their influence on international student recruitment practice. Higher Education, (79), 569–588. https://doi.org/10.1007/s10734-019-00424-1
13. Morphew, C. (2018). Changing missions? How the strategic plans of research-intensive universities in Northern Europe and North America balance competing identities. Studies in Higher Education, 43(6), 1074–1088. https://doi.org/10.1080/03075079.2016.1214697
14. Soliman, S., Anchor, J., & Taylor, D. (2019). The international strategies of universities: Deliberate or emergent? Studies in Higher Education, 44(8), 1413–1424. https://doi.org/10.1080/03075079.2018.1445985
15. Kristensen, K. H., & Karlsen, J. E. (2018). Strategies for internationalisation at technical universities in the Nordic countries. Tertiary Education and Management, 24(1), 19–33. https://doi.org/10.1080/13583883.2017.1323949
16. Couper, P., & Stoakes, G. (2010). Introducing ‘SandRA’: Visual representation of the research-teaching nexus as a tool in the dissemination of a new research strategy. Higher Education Quarterly, 65(1), 94–105. https://doi.org/10.1111/j.1468-2273.2010.00474.x
17. Boezerooij, P., van der Wende, M., & Huisman, J. (2007). The need for e-learning strategies: Higher education institutions and their responses to a changing environment. Tertiary Education and Management, 13(4), 313–330. https://doi.org/10.1080/13583880701535471
18. Milian, R. (2016). What’s for sale at Canadian universities? A mixed-methods analysis of promotional strategies. Higher Education Quarterly, 71(1), 53–74. https://doi.org/10.1111/hequ.12108
19. Rolfe, H. (2003). University strategy in an age of uncertainty: The effect on higher education funding on old and new universities. Higher Education Quarterly, 57(1), 24–47. https://doi.org/10.1111/1468-2273.00233
20. Bebbington, W. (2021). Leadership strategies for a higher education sector in flux. Studies in Higher Education, 46(1), 158–165. https://doi.org/10.1080/03075079.2020.1859686
21. Wilkins, S., & Huisman, J. (2021). Institution strategy in transnational higher education: Late entrants in mature markets—the case of international branch campuses in the United Arab Emirates. Studies in Higher Education, 46(4), 1–17. https://doi.org/10.1080/03075079.2019.1649386
22. Degn, L. (2018). Academic sensemaking and behavioural responses—exploring how academics perceive and respond to identity threats in time of turmoil. Studies in Higher Education, 43(2), 305–321. https://doi.org/10.1080/03075079.2016.1168796
23. Davis, A., van Jansen, M., & Venter, P. (2016). The impact of managerialism on the strategy work of university middle managers. Studies in Higher Education, 41(8), 1480–1494. https://doi.org/10.1080/03075079.2014.981518
24. Stensaker, B., & Fumasoli, T. (2017). Multi-level strategies in universities: Coordination, contestation or creolisation? Higher Education Quarterly, 71(3), 263–273. https://doi.org/10.1111/hequ.12126
25. Frølich, N., Huisman, J., Slipersæter, S., et al. (2013). A reinterpretation of institutional transformations in European higher education: Strategising pluralistic organisations in multiplex environments. Higher Education, (65), 79–93. https://doi.org/10.1007/s10734-012-9582-8
26. Mourato, J., Patrício, M. T., Loures, L., & Morgado, H. (2019). Strategic priorities of Portuguese higher education institutions. Studies in Higher Education, 46(2), 215–227. https://doi.org/10.1080/03075079.2019.1628202
27. Shah, M., & Nair, C. S. (2011). International higher education in Australia: Unplanned future. Perspectives: Policy and Practice in Higher Education, (15), 129–131. https://doi.org/10.1080/13603108.2011.597888
28. Novakivets, V. (2018). Stratehichne upravlinnia zakladom osvity: teoretychni zasady [Strategic management of an educational institution: Theoretical foundations]. Pedahohichni Nauky – Pedagogical Sciences, 82(2), 18–21. http://nbuv.gov.ua/UJRN/znppn_2018_82%282%29__5 (in Ukrainian)
29. Kalinina, L., & Kovalenko, Ye. (2013). Stratehichne upravlinnia osvitnoiu orhanizatsiieiu [Strategic management of an educational organization]. Nizhyn: Nizhyn Mykola Gogol State University. (in Ukrainian)
30. Chernysh, O. (2018). Stratehichne upravlinnia osvitnoiu diialnistiu u ZVO [Strategic management of educational activities in higher education institutions]. Ekonomika i Suspilstvo – Economy and Society, (19), 698–698. https://economyandsociety.in.ua/journals/19_ukr/107.pdf (in Ukrainian)
31. Hordiichuk, S. (2020). Stratehichnyi menedzhment u zabezpechenni yakosti osvitnoho protsesu medychnoho koledzhu [Strategic management in ensuring the quality of the educational process in a medical college]. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka. Seriia: Pedahohika – The Scientific Issues of Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University. Series: Pedagogy, (1), 168–174. https://doi.org/10.25128/2415-3605.20.1.23 (in Ukrainian)
32. Kravchenko, O. (2022). Stratehichne upravlinnia u sferi osvity: Navchalno-metodychnyi posibnyk [Strategic management in the field of education: Educational and methodological guide]. Poltava: DZ “LNU named after Taras Shevchenko. (in Ukrainian)
33. Lanzolla, G., & Markides, C. (2020). A business model view of strategy. Journal of Management Studies, 58(2). https://doi.org/10.1111/joms.12580
34. Casadesus-Masanell, R., & Ricart, J. E. (2010). From strategy to business models and onto tactics. Long Range Planning, 43(2–3), 195–215. https://doi.org/10.1016/j.lrp.2010.01.004
35. Miller, K., McAdam, M., & McAdam, R. (2014). The changing university business model: A stakeholder perspective. R&D Management, 44(3), 265–287. https://doi.org/10.1111/radm.12064
36. Ibrahim, J., & Dahlan, A. (2016). Designing business models options for “University of the Future”. In 2016 4th IEEE International Colloquium on Information Science and Technology (CIST) (pp. 600–603). Tangier, Morocco. https://doi.org/10.1109/CIST.2016.7804956
37. Pienov, V. V. (2021). Menedzhment v zakladakh osvity: Metodychni vkazivky do seminarskykh zaniat ta samostiinoi roboty zdobuvachiv druhoho (mahisterskoho) rivnia za spetsialnistiu 014.05 Serednia osvita (Biolohiia ta zdorovia liudyny) [Management in educational institutions: Methodological guidelines for seminars and independent work for students of the second (master’s) level in specialty 014.05 Secondary Education (Biology and Human Health)]. Odesa: Odesa I. I. Mechnikov National University. (in Ukrainian)
38. Rose, M., & Large, L. (2021). Higher education business models under stress: Achieving graceful transitions in the academy. AGB. https://eric.ed.gov/?id=ED621390
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Авторське право (c) 2025 Ірина Ф. Шумілова