Анотація
Актуальність дослідження визначається переходом публічного управління від електронних сервісів і цифрових реєстрів до алгоритмічно підтриманих процедур аналізу даних, прогнозування, виявлення ризиків і підготовки управлінських альтернатив. Штучний інтелект здатний підвищувати аналітичну спроможність органів влади, однак у державному секторі його використання не може оцінюватися лише за критеріями швидкості й продуктивності, оскільки управлінське рішення має відповідати вимогам законності, підзвітності, прозорості, недискримінації, захисту персональних даних, можливості оскарження та персональної відповідальності посадової особи. Метою статті є обґрунтування механізмів використання штучного інтелекту в системі підготовки управлінських рішень у публічному управлінні та розроблення ризик-орієнтованої моделі його інституційного впровадження на засадах правової допустимості, якості даних, людського контролю, документування, аудиту й післяпроєктного моніторингу. Методологічну основу дослідження становлять системний, інституційний, порівняльно-правовий, логіко-аналітичний і контент-аналітичний підходи. Джерельну базу формують документи ОЕСР, Європейського Союзу, Ради Європи, ЮНЕСКО, NIST, нормативно-стратегічні акти України, матеріали Міністерства цифрової трансформації України, а також сучасні академічні праці з проблематики штучного інтелекту в публічному секторі, алгоритмічної підзвітності, пояснюваності, автоматизованого ухвалення рішень і компетентностей державних службовців. У статті систематизовано функції штучного інтелекту в підготовці управлінського рішення, визначено основні ризики алгоритмізації, охарактеризовано міжнародні та українські регуляторні орієнтири, запропоновано поетапний механізм використання штучного інтелекту в органі публічної влади. Обґрунтовано, що найбільш захищеною для публічного управління є модель, у якій штучний інтелект виконує аналітичну, прогностичну та допоміжну функції, тоді як остаточне владне рішення, його мотивування та відповідальність за наслідки залишаються за уповноваженою посадовою особою. Практичне значення статті полягає у формуванні прикладної рамки для проєктування, оцінювання та аудиту AI-рішень у GovTech-середовищі України.
Посилання
1. OECD. (2025). Governing with artificial intelligence: The state of play and way forward in core government functions. OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/795de142-en
2. European Union. (2024). Regulation (EU) 2024/1689 of the European Parliament and of the Council of 13 June 2024 laying down harmonised rules on artificial intelligence. Official Journal of the European Union. https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2024/1689/oj
3. Council of Europe. (2024). Framework Convention on Artificial Intelligence and Human Rights, Democracy and the Rule of Law. Council of Europe Treaty Series No. 225. https://rm.coe.int/1680afb20c
4. UNESCO. (2022). Recommendation on the Ethics of Artificial Intelligence. UNESCO. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000385082
5. Tabassi, E. (2023). Artificial Intelligence Risk Management Framework (AI RMF 1.0) (NIST AI 100-1). National Institute of Standards and Technology. https://doi.org/10.6028/NIST.AI.100-1
6. Kabinet Ministriv Ukrainy. (2020). Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku shtuchnoho intelektu v Ukraini [On approval of the Concept for the Development of Artificial Intelligence in Ukraine] (Regulations No. 1556-r of December 2, 2020). https://zakon.rada.gov.ua/go/1556-2020-%D1%80 (in Ukrainian)
7. Kabinet Ministriv Ukrainy. (2024). Pro skhvalennia Stratehii tsyfrovoho rozvytku innovatsiinoi diialnosti Ukrainy na period do 2030 roku ta zatverdzhennia operatsiinoho planu zakhodiv z yii realizatsii u 2025–2027 rokakh [On approval of the Strategy for Digital Development of Innovation Activity of Ukraine until 2030 and approval of the operational action plan for its implementation in 2025–2027] (Regulations No. 1351-r of December 31, 2024). https://zakon.rada.gov.ua/go/1351-2024-%D1%80 (in Ukrainian)
8. Ministry of Digital Transformation of Ukraine. (2024). White Paper on Artificial Intelligence Regulation in Ukraine: Vision of the Ministry of Digital Transformation of Ukraine. https://storage.thedigital.gov.ua/files/c/fc/36c4cae89deedfbf3781ec6bceddffcc.pdf
9. Ministry of Digital Transformation of Ukraine. (2026). Documents. AI Unit. https://ai.thedigital.gov.ua/en/documents
10. Kabinet Ministriv Ukrainy. (2024). Pro realizatsiiu eksperymentalnoho proektu shchodo orhanizatsii provedennia doslidzhennia vysokotekhnolohichnykh zasobiv metodom Sandbox [On implementation of the experimental project for organizing research of high-tech tools using the Sandbox method] (Resolution No. 1238 of October 29, 2024). https://zakon.rada.gov.ua/go/1238-2024-%D0%BF (in Ukrainian)
11. Ministry of Digital Transformation of Ukraine. (2026). Sandbox for AI and blockchain solutions. AI Unit. https://ai.thedigital.gov.ua/en/sandbox
12. Van Noordt, C., & Misuraca, G. (2022). Artificial intelligence for the public sector: Results of landscaping the use of AI in government across the European Union. Government Information Quarterly, 39(3), Article 101714. https://doi.org/10.1016/j.giq.2022.101714
13. De Bruijn, H., Warnier, M., & Janssen, M. (2022). The perils and pitfalls of explainable AI: Strategies for explaining algorithmic decision-making. Government Information Quarterly, 39(2), Article 101666. https://doi.org/10.1016/j.giq.2021.101666
14. Mergel, I., Dickinson, H., Stenvall, J., & Gasco, M. (2024). Implementing AI in the public sector. Public Management Review, 26(2), 379–398. https://doi.org/10.1080/14719037.2023.2231950
15. Gualdi, F., & Cordella, A. (2024). Artificial intelligence to support public sector decision-making: The emergence of entangled accountability. In I. Constantiou, M. P. Joshi, & M. Stelmaszak (Eds.), Research handbook on artificial intelligence and decision making in organizations (pp. 266–281). Edward Elgar Publishing. https://doi.org/10.4337/9781803926216.00024
16. Cordella, A., & Gualdi, F. (2025). Algorithmic formalization: Impacts on administrative processes. Public Administration, 103(2), 441–466. https://doi.org/10.1111/padm.13030
17. Grimmelikhuijsen, S. (2023). Explaining why the computer says no: Algorithmic transparency affects the perceived trustworthiness of automated decision-making. Public Administration Review, 83(2), 241–262. https://doi.org/10.1111/puar.13483
18. Chen, Y.-C., Ahn, M. J., & Wang, Y.-F. (2023). Artificial intelligence and public values: Value impacts and governance in the public sector. Sustainability, 15(6), Article 4796. https://doi.org/10.3390/su15064796
19. Criado, J. I., Sandoval-Almazan, R., & Gil-Garcia, J. R. (2025). Artificial intelligence and public administration: Understanding actors, governance, and policy from micro, meso, and macro perspectives. Public Policy and Administration, 40(2). https://doi.org/10.1177/09520767241272921
20. Rizk, A., & Lindgren, I. (2025). Automated decision-making in public administration: Changing the decision space between public officials and citizens. Government Information Quarterly, 42(3), Article 102061. https://doi.org/10.1016/j.giq.2025.102061
21. Medaglia, R., Mikalef, P., & Tangi, L. (2024). Competences and governance practices for artificial intelligence in the public sector. Publications Office of the European Union. https://doi.org/10.2760/7895569
22. Aoki, N., Tatsumi, T., Naruse, G., & Maeda, K. (2024). Explainable AI for government: Does the type of explanation matter to the accuracy, fairness, and trustworthiness of an algorithmic decision as perceived by those who are affected? Government Information Quarterly, 41(4), Article 101965. https://doi.org/10.1016/j.giq.2024.101965
23. Selten, F., Robeer, M., & Grimmelikhuijsen, S. (2023). “Just like I thought”: Street-level bureaucrats trust AI recommendations if they confirm their professional judgment. Public Administration Review, 83(2), 263–278. https://doi.org/10.1111/puar.13602
24. Wang, G., Guo, Y., Zhang, W., Xie, S., & Chen, Q. (2023). What type of algorithm is perceived as fairer and more acceptable? A comparative analysis of rule-driven versus data-driven algorithmic decision-making in public affairs. Government Information Quarterly, 40(2), Article 101803. https://doi.org/10.1016/j.giq.2023.101803
25. Orlov, O. (2025). Tsyfrova etyka ta alhorytmichna prozorist: vyklyky ta metody zabezpechennia spravedlyvosti avtomatyzovanykh rishen u derzhavnomu upravlinni [Digital ethics and algorithmic transparency: Challenges and methods of ensuring fairness of automated decisions in public administration]. Aspekty publichnoho upravlinnia – Aspects of public administration, 13(2), 51–60. https://doi.org/10.15421/152520 (in Ukrainian)
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Авторське право (c) 2026 Віктор П. Лещинський