РОЗРОБКА ТА ВПРОВАДЖЕННЯ СТРАТЕГІЙ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД: МЕХАНІЗМИ КООРДИНАЦІЇ ТА УЧАСТІ СТЕЙКХОЛДЕРІВ У ОСВІТНІЙ СКЛАДОВІЙ РОЗВИТКУ

Анотація

У статті досліджено особливості розробки та імплементації стратегій розвитку територіальних громад у контексті міжінституційної взаємодії та залучення стейкхолдерів. Встановлено, що ключовим обмеженням ефективної реалізації стратегічних документів залишається недостатня узгодженість дій між основними суб’єктами публічного управління на різних рівнях врядування. Особливу увагу зосереджено на освітній сфері як складовій формування людського капіталу, зокрема у контексті розвитку академічних ліцеїв та впровадження профільної середньої освіти. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та розробити практичні механізми формування і реалізації стратегій розвитку територіальних громад з акцентом на освітню складову, а також визначити ефективні інструменти координації та залучення стейкхолдерів до процесу стратегічного планування й впровадження освітніх ініціатив. Методи дослідження: аналіз і синтез; індукція та дедукція; системний підхід; порівняльний аналіз; структурно-функціональний аналіз; статистичний аналіз; метод узагальнення; експертне опитування; моделювання; прогнозування. У дослідженні обґрунтовано роль стратегічного планування та проектних підходів як додаткових інструментів для реалізації місцевих стратегій розвитку, а також підкреслено важливість міжінституційної координації для підвищення ефективності рішень державного управління. Показано, що інтеграція цих підходів вимагає чітко визначених механізмів координації та інституційних домовленостей, які забезпечують послідовну участь зацікавлених сторін. Проаналізовано склад та функції ключових груп зацікавлених сторін та їхній вплив на процеси розвитку громад. Особлива увага приділяється визначенню ролей, інтересів та рівнів впливу зацікавлених сторін у процесі стратегічного планування. У статті запропоновано підходи до посилення співпраці між органами місцевого самоврядування, навчальними закладами, бізнесом та громадянським суспільством, що сприяє підвищенню якості стратегічного планування та забезпеченню більш ефективної реалізації стратегій розвитку територіальних громад. Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні інтегрованого механізму координації, який поєднує стратегічне планування та проектні підходи в рамках багаторівневого управління.