Ключові слова
охорона здоров’я
управління охороною здоров’я
обіг лікарських засобів
фармацевтичний ринок
регуляторна політика
превентивне регулювання
сталий розвиток
Як цитувати
Анотація
Стаття присвячена уточненню методологічних засад превентивного регулювання фармацевтичного ринку в стратегічній перспективі до 2030 року в контексті обмежень традиційних реактивних моделей державного управління. Актуальність обумовлена структурними вадами існуючих регуляторних систем, що виявилися під час світової фармацевтичної кризи 2020–2022 років, коли традиційні підходи виявилися неспроможними перетворити прогнози експертів про ризики монополізації виробництва на превентивні дії. Метою є обґрунтування необхідності впровадження превентивного регулювання фармацевтичного ринку як інструменту забезпечення сталого розвитку у сфері обігу лікарських засобів і сфери охорони здоров’я в довгостроковій перспективі. Методологічну основу складає комплексний підхід, що поєднує системний аналіз, стратегічне планування та порівняльний аналіз. Теоретичну базу формують концепції ризик-орієнтованого регулювання, проактивної політики та адаптивного управління. Основні результати включають концептуалізацію превентивного регулювання як нової парадигми, що функціонує за логікою «моніторинг середовища → виявлення трендів → прогнозування ризиків → проактивне формування бажаних станів → адаптивна корекція» замість традиційної схеми «проблема → діагностика → втручання → контроль». Систематизовано п’ять базових принципів: антиципативність, адаптивність, системність, партиципативність та доказовість. Проаналізовано міжнародний досвід превентивного регулювання, включаючи голландську платформу IMPACT, канадську систему «передбачувальної безпеки», британські адаптивні режими та сінгапурську «регуляторну екосистему майбутнього». Практичне значення цього дослідження полягає в тому, що воно допомагає створити чітку та зрозумілу модель превентивного регулювання, яка дозволяє вчасно виявляти й усувати потенційні ризики ще до того, як вони стануть реальними проблемами. Це дає змогу зробити систему регулювання більш гнучкою, ефективною та здатною швидко реагувати на виклики.
Посилання
1. Baldwin, R., & Black, J. (2008). Really responsive regulation. Modern Law Review, 71(1), 59–94. https://doi.org/10.1111/j.1468-2230.2008.00681.x
2. Bardach, E. (2021). A Practical Guide for Policy Analysis: The Eightfold Path to More Effective Problem Solving (4th ed.). CQ Press. https://justicepolicynetwork.com/wp-content/uploads/2021/03/Bardachs-Eightfold-Path-1.pdf
3. Brdys, M. A. (2014). Integrated monitoring, control and security of critical infrastructure systems. Annual Reviews in Control, 38(1), 47–70. https://doi.org/10.1016/j.arcontrol.2014.03.006
4. Comité économique des produits de santé (CEPS) – Ministère du Travail, de la Santé, des Solidarités et des Familles. (n.d.). Retrieved from https://sante.gouv.fr/ministere/acteurs/instances-rattachees/comite-economique-des-produits-de-sante-ceps/
5. Eichler, H. G., Baird, L. G., Barker, R., Bloechl‐Daum, B., Børlum‐Kristensen, F., Brown, J., ... & Hirsch, G. (2015). From adaptive licensing to adaptive pathways: delivering a flexible life‐span approach to bring new drugs to patients. Clinical Pharmacology & Therapeutics, 97(3), 234–246. https://doi.org/10.1002/cpt.59
6. Guo, J. J., Pandey, S., Doyle, J., Bian, B., Lis, Y., & Raisch, D. W. (2010). A review of quantitative risk-benefit methodologies for assessing drug safety and efficacy: Report of the ISPOR risk-benefit management working group. Value in Health, 13(5), 657–666. http://doi.org/10.1111/j.1524-4733.2010.00725.x
7. Health Sciences Authority (HSA). (n.d.). Health products regulations. https://www.hsa.gov.sg/
8. Jasanoff, S. (2016). The Ethics of Invention: Technology and the Human Future. W. W. Norton & Company. https://www.ugr.es/~zink/mono/Jasanoff2015Cap1.pdf
9. Kreps, S., Prasad, S., Brownstein, J. S., et al. (2020). Factors associated with US adults’ likelihood of accepting COVID-19 vaccination. JAMA Network Open, 3(10), e2025594. https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2020.25594
10. Moroz, S. H., & Sahaidak-Nikitiuk, R. V. (2016). Doslidzhennia suchasnykh tendentsii rozvytku farmatsevtychnoi haluzi Ukrainy [The study of modern trends for developing pharmaceutical industry in Ukraine]. Sotsialna farmatsiia v okhoroni zdorovia, 2(4), 32–38. https://doi.org/10.24959/sphhcj.16.59
11. Senge, P. M. (1990). The Fifth Discipline: The Art and Practice of the Learning Organization. Doubleday. https://bit.ly/40dQi1S
12. Vitiuk, A. V., & Trachenko, K. R. (2018). Superechlyvi tendentsii rozvytku farmatsevtychnoi promyslovosti Ukrainy [Controversial trends in the development of the pharmaceutical industry of Ukraine]. Visnyk Vinnytskoho Politekhnichnoho Instytutu, (6), 35–43. http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvpi_2018_6_7
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Авторське право (c) 2025 Юрій Л. Орел, Наталія М. Гришина