КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ СУДУ ПРИСЯЖНИХ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ

Анотація

У сучасному конституційному праві участь громадян у здійсненні правосуддя через інститути присяжних та народних засідателів традиційно розглядається як форма реалізації принципу народного суверенітету у судовій сфері. Водночас у вітчизняній науці конституційного права відсутній комплексний порівняльно-правовий аналіз моделей конституційного регулювання суду присяжних, що ускладнює визначення оптимальних шляхів розвитку цього інституту в Україні. Метою дослідження є з’ясування особливостей конституційного регулювання інституту суду присяжних у зарубіжних країнах, виявлення основних моделей такого регулювання та визначення специфіки української конституційної моделі участі народу у здійсненні правосуддя. У статті систематизовано три основні підходи до конституційного закріплення участі народу у правосудді: безпосереднє закріплення суду присяжних як елементу судової системи з визначенням його статусу та компетенції; формулювання загального принципу здійснення правосуддя від імені народу без конкретизації інституційних форм; відсутність спеціальних конституційних положень з передачею регулювання звичайному законодавству. Виокремлено дві основні моделі участі непрофесійних суддів: класична англо-американська модель з чітким розмежуванням функцій присяжних і професійного судді, та континентальна модель єдиної колегії професійних суддів і народних засідателів. Встановлено, що держави англо-американської правової традиції конституційно гарантують участь присяжних як у кримінальних, так і в цивільних справах, тоді як європейські та пострадянські країни обмежують їх юрисдикцію переважно кримінальними справами. Проведено аналіз конституційних положень про суд присяжних у США, Канаді, Великій Британії, Іспанії, Бельгії, Греції, Данії, Угорщині, Австрії та пострадянських державах. Робиться висновок, що Україна займає проміжне становище у системі світових підходів, оскільки Конституція не обмежує юрисдикцію присяжних лише кримінальними справами, що створює потенціал для запровадження їх участі у цивільному судочинстві. Конституційне закріплення надає інституту присяжних підвищений правовий захист та пов’язує його з фундаментальними принципами народного суверенітету та демократичної організації державної влади.