ЕКОЛОГІЧНИЙ РИЗИК У КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

Анотація

У статті досліджено категорію екологічного ризику як складову кримінально-правового забезпечення екологічної безпеки. Зростання інтенсивності техногенного навантаження на навколишнє природне середовище, поширення новітніх технологій та глобальний характер екологічних загроз зумовлюють необхідність удосконалення правового забезпечення екологічної безпеки, належного реагування на прояви небезпечного впливу на навколишнє природне середовище, життя і здоров’я людей, мінімізацію екологічного ризику. Екологічний ризик, що виникає в результаті техногенного впливу є однією з базових ознак екологічної безпеки. Різноманітність наукових підходів щодо розуміння екологічного ризику і його співвідношення з екологічною безпекою (небезпекою) викликає необхідність системного підходу до визначення екологічного ризику для підвищення рівня кримінально-правового забезпечення екологічної безпеки. Метою даної статі є дослідити екологічний ризик у кримінально-правовому забезпечення екологічної безпеки шляхом аналізу нормативного визначення ризику і теоретичних підходів до розуміння екологічного ризику, аналізу видів екологічного ризику, концепції прийнятного ризику, умов правомірності виправданого екологічного ризику. У ході дослідженні використано формально-юридичний аналіз, метод системного підходу та інтерпретації, метод порівняння. В результаті дослідження зроблено висновок, що екологічний ризик – це ймовірність настання певної негативної події, що може призвести до заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу та життю й здоров’ю людей, внаслідок здійснення екологічно небезпечної діяльності або стихійних природних явищ. За шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, життю і здоров’ю людей в результаті екологічного ризику, може наступати кримінальна відповідальність за правопорушення проти екологічної безпеки. Діяння, пов’язане з виправданий екологічний ризик, не є кримінально караним.