БЮДЖЕТНА ПОЛІТИКА ДЕТІНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

Анотація

У контексті структурної трансформації української економіки детінізація постає ключовим вектором бюджетної політики, орієнтованої на зміцнення фіскальної спроможності держави, зниження тіньового обігу та підвищення інституційної довіри. Хронічно високий рівень тінізації в Україні (до 35% ВВП) формує системні фіскальні втрати та обмежує потенціал післявоєнного економічного відновлення. Метою цієї статті є виявлення ефективних інструментів бюджетної політики для зниження рівня тінізації економіки на основі аналізу українських реалій та міжнародного досвіду з метою розробки рекомендацій щодо підвищення фіскальної прозорості й стабільності в умовах післявоєнного відновлення та інтеграції до європейського податкового простору. У статті здійснено кількісну оцінку втрат ВВП та податкових надходжень внаслідок тіньової економіки у 2005–2024 роках, що сягали понад 50 млрд дол. США щорічно. Продемонстровано критичний рівень фіскальної неефективності – податковий коефіцієнт у 2024 р. становив лише 32,3%, попри зростання ВВП до 190,7 млрд дол. США. Поглиблений порівняльний аналіз досвіду Литви, Естонії, Сінгапуру, Польщі, Індонезії та Аргентини дозволив ідентифікувати структурні чинники успіху в детінізації: цифровізацію адміністрування, обмеження готівкових операцій, стимулююче оподаткування, відмову від загальних амністій та посилення фіскальної відповідальності. Запропоновано адаптивну модель для України, що включає реформування спрощеної системи оподаткування, запровадження лімітів на зняття готівки, впровадження системи e-інвойсингу, створення фіскального офісу за моделлю KAS, розвиток платформи “Дія” як каналу податкової взаємодії та запуск кампаній із формування культури фіскальної доброчесності. Детінізація має стати стратегічним пріоритетом бюджетної політики України з чіткими кількісними орієнтирами (≤20% тіньового ВВП до 2030 р.), інституційно закріпленими KPI та міжвідомчою системою відповідальності. Лише за умови поєднання технологічної інфраструктури, інституційної довіри та стимулюючих механізмів держава зможе забезпечити сталий фіскальний простір для повоєнної відбудови та інтеграції в європейську податкову архітектуру.