ЗАХИСТ ПОДАТКОВОГО СУВЕРЕНІТЕТУ УКРАЇНИ ТА ЄС В УМОВАХ ПОШИРЕННЯ ТРАНСФЕРТНОГО ЦІНОУТВОРЕННЯ ТА ОФШОРНИХ ЮРИСДИКЦІЙ

Анотація

У сучасних умовах глобалізації проблема збереження податкового суверенітету держав постає особливо гостро, оскільки активне використання трансфертного ціноутворення (ТЦУ) та офшорних юрисдикцій спричиняє масштабні втрати бюджетів і спотворює конкурентні умови. Для України це питання набуває додаткової значущості у контексті післявоєнного відновлення та прагнення до інтеграції з ЄС, де діють посилені міжнародні стандарти у боротьбі з агресивним податковим плануванням Метою цієї статті є визначення ключових факторів впливу трансфертного ціноутворення й офшоризації на податковий суверенітет України та держав Європейського Союзу, а також розробка науково обґрунтованих рекомендацій щодо запобігання втратам податкових надходжень в умовах майбутнього зближення з європейським податковим простором і післявоєнного відновлення. У статті проаналізовано масштаби й динаміку використання офшорних юрисдикцій та методів ТЦУ у 2005–2024 рр., а також оцінено їхній вплив на бюджетні надходження. Використання багатовекторного підходу дало змогу виявити, що в Україні частка доходів, втрачених через недосконале регулювання ТЦУ та відтік капіталу в офшори, є вищою, ніж у більшості країн ЄС. Це зумовлено як меншою спроможністю контролюючих органів, так і відсутністю єдиних методичних підходів до обчислення втрат. З’ясовано, що міжнародні ініціативи (BEPS, директиви ЄС) і національні реформи (закон № 466, впровадження правил контрольованих іноземних компаній) здатні суттєво посилити фіскальний контроль і знизити обсяги перенесення прибутків, особливо в умовах активізації обміну податковою інформацією між країнами. Недостатня уніфікація методів оцінювання втрачених бюджетних ресурсів ускладнює порівняння ефективності регуляторних заходів між Україною та ЄС. Тому пріоритетом є розробка спільної методології та продовження гармонізації законодавства України з європейськими нормами у сфері оподаткування. Це сприятиме зміцненню податкового суверенітету держави, зменшенню втрат бюджету та формуванню рівних умов ведення бізнесу, що має особливе значення під час відбудови економіки.