Ключові слова
експорт зерна
технологічна модернізація
нет бек модель
експортна конкурентоспроможність
Як цитувати
Анотація
У статті розроблено сценарне моделювання для кількісного оцінювання трансформації інноваційно-технологічної модернізації зерновиробництва у експортну конкурентоспроможність підприємств України. Ефекти модернізації операціоналізовано через нет бек модель чистої експортної виручки. Визначено п’ять сценаріїв модернізації, каліброваних на прогноз МР 2025/26 (Q = 40,6 млн т; P = 183 дол./т; LogCost = 50 дол./т; prem = 0,02; disc = 0,03; risk = 0,0075). Сценарії відрізняються цільовими каналами конкурентної переваги: С1 (інерційний) – базові практики; С2 (технологічне лідерство) – зниження витрат і контроль якості; С3 (кластеризація/ кооперація) – консолідація партій, зменшення логістичних/ транзакційних витрат; С4 (адаптивна стійкість) – мінімізація збоїв і ризикових надбавок; С5 (преміально-стандартний) – комплаєнс із вимогами ЄС, простежуваність, сертифікація для отримання цінових премій. Результати моделювання свідчать, що модернізація експортних стратегій забезпечує приріст чистої експортної виручки на 13,4–19,0 % відносно інерційної траєкторії – з 5,27 млрд дол. (С1) до 5,98–6,27 млрд дол. (С2–С5) у прогнозі на 2026 р. Аналіз чутливості підтверджує домінування логістичного каналу: зниження LogCost на 10 дол./т дає +0,406 млрд дол.; покращення net-цінового коригування на 1 в.п. – близько +0,074 млрд дол.; зменшення risk на 0,5 в.п. – +0,037 млрд дол. Ефекти залишаються робастними за помірних змін припущень. Отримані результати обґрунтовують ієрархію імплементації: першочерговими є заходи зі зниження логістичних витрат і воєнних ризиків, тоді як інструменти якості, простежуваності та комплаєнсу є критичними для доступу до преміальних сегментів і довгострокової експортної стійкості. Подальші дослідження доцільно спрямувати на мікрорівневу оцінку інвестиційних проєктів (NPV, IRR) для типових профілів господарств із урахуванням регіонально диференційованих ризиків.
Посилання
1. State Statistics Service of Ukraine. (n.d.). Ploshchi, valovi zbori ta urozhainist silskohospodarskykh kultur (zernovi ta zernobobovi) za 1991–2024 roky [Areas, gross harvests and yield of agricultural crops (cereals and legumes) for 1991–2024 years]. https://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/sg/sg_rik/sg_u/rosl_1991-2020_ue.xls (in Ukrainian)
2. United States Department of Agriculture, Foreign Agricultural Service. (2026, February 4). Grain and Feed Quarterly: Ukraine (Report No. UP2026-0002). https://apps.fas.usda.gov/newgainapi/api/Report/DownloadReportByFileName?fileName=Grain+and+Feed+Quarterly_Kyiv_Ukraine_UP2026-0002.pdf
3. Hrynevych, O., Blanco Canto, M., & Jiménez García, M. (2022). Tendencies of Precision Agriculture in Ukraine: Disruptive Smart Farming Tools as Cooperation Drivers. Agriculture, 12(5), 698. https://doi.org/10.3390/agriculture12050698
4. Petrović, D., Bumbálek, R., Zoubek, F., Kuneš, O., & Smutný, J. (2024). Application of precision agriculture technologies in Central Europe–review. Journal of Agriculture and Food Research, (15), 101048. https://doi.org/10.1016/j.jafr.2024.101048
5. Sanyaolu, M., & Sadowski, A. (2024). The Role of Precision Agriculture Technologies in Enhancing Sustainable Agriculture. Sustainability, 16(15), 6668. https://doi.org/10.3390/su16156668
6. Charlebois, S., Latif, N., Ilahi, I., Sarker, B., Music, J., & Vezeau, J. (2024). Digital Traceability in Agri-Food Supply Chains: A Comparative Analysis of OECD Member Countries. Foods, 13(7), 1075. https://doi.org/10.3390/foods13071075
7. Pakseresht, A., Ahmadi Kaliji, S., & Hakelius, K. (2024). Blockchain technology characteristics essential for the agri-food sector: A systematic review. Food Control, (165), 110661. https://doi.org/10.1016/j.foodcont.2024.110661
8. Yanovska, V., Król, M., & Pittman, R. (2025). The logistics of grain exports from wartime Ukraine: What are the highest priority areas to address? Transportation Research Interdisciplinary Perspectives, (30), 101363. https://doi.org/10.1016/j.trip.2025.101363
9. Jia, N., Xia, Z., Li, Y., Yu, X., Wu, X., Li, Y., Su, R., Wang, M., Chen, R., & Liu, J. (2024). The Russia-Ukraine war reduced food production and exports with a disparate geographical impact worldwide. Communications Earth & Environment, (5), 765. https://doi.org/10.1038/s43247-024-01915-5
10. Countryman, A. M., Litvinov, V., Kolodiazhnyi, I., Bogonos, M., & Nivievskyi, O. (2025). Global economic effects of war‐induced agricultural export declines from Ukraine. Applied Economic Perspectives and Policy, 47(2), 624–665. https://doi.org/10.22004/AG.ECON.339542
11. Goyal, R., & Steinbach, S. (2023). Agricultural commodity markets in the wake of the Black Sea Grain Initiative. Economics Letters, (231), 111297. https://doi.org/10.1016/j.econlet.2023.111297
12. Steinbach, S., & Yildirim, Y. (2024). Agricultural commodity market response to Russia's withdrawal from the grain deal. Journal of Agricultural Economics, 75(3), 1004–1016. https://doi.org/10.1111/1477-9552.12611
13. Jagtap, S., Trollman, H., Trollman, F., Garcia-Garcia, G., Parra-López, C., Duong, L., Martindale, W., Munekata, P. E. S., Lorenzo, J. M., Hdaifeh, A., Hassoun, A., Salonitis, K., & Afy-Shararah, M. (2022). The Russia-Ukraine Conflict: Its Implications for the Global Food Supply Chains. Foods, 11(14), 2098. https://doi.org/10.3390/foods11142098
14. Poursina, D., Schaefer, K. A., Hilburn, S., & Johnson, T. (2024). Economic impacts of the Black Sea Grain Initiative. Journal of Agricultural Economics, 75(1), 457–464. https://doi.org/10.1111/1477-9552.12549
15. International Monetary Fund. (n.d.). Primary commodity prices. https://www.imf.org/en/Research/commodity-prices
16. World Bank. (2025). Ukraine’s transport and logistics system. https://documents1.worldbank.org/curated/en/099061725033525342/pdf/P502442-346a4fd3-882f-46ca-95c9-ce90c0a71619.pdf
17. European Commission, Directorate-General for Health and Food Safety. (2024). Alert and Cooperation Network (ACN): 2023 overview report. https://food.ec.europa.eu/document/download/c235fad7-df80-4b80-9989-dfda920d0463_en?filename=acn_report_2023_overview.pdf
18. European Commission. (2005). EU legislation on MRLs: EU legislation harmonises and simplifies pesticide MRLs, and sets a common EU assessment scheme for all agricultural products for food or animal feed (Regulation (EC) No 396/2005). https://food.ec.europa.eu/plants/pesticides/maximum-residue-levels/eu-legislation-mrls_en
19. Centre for the Promotion of Imports from developing countries. (2024). What requirements must grains, pulses and oilseeds comply with to be allowed on the European market? (Buyer requirements). https://www.cbi.eu/market-information/grains-pulses-oilseeds/buyer-requirements
20. Stonehouse, G., & Snowdon, B. (2007). Competitive advantage revisited: Michael Porter on strategy and competitiveness. Journal of Management Inquiry, 16(3), 256–273. https://doi.org/10.1177/1056492607306333
21. Williamson, O. E. (1981). The economics of organization: The transaction cost approach. American Journal of Sociology, 87(3), 548–577. https://doi.org/10.1086/227496
22. Reuters. (n.d.). EBRD launches 110 mln euro guarantee for Ukraine war-risk insurance. https://www.reuters.com/markets/europe/ebrd-launches-110-mln-euro-guarantee-ukraine-war-risk-insurance-2024-12-12/
23. Financial Times. (2024, June 12). Aon unveils $350mn war cover scheme for Ukrainian businesses. https://www.ft.com/content/01be1081-55b7-46da-97a6-c3eb08586564
24. UkrAgroConsult. (n.d.). Insurance market: Premiums for war risks in Ukraine have risen. https://ukragroconsult.com/en/news/insurance-market-premiums-for-war-risks-in-ukraine-have-risen/
25. Food and Agriculture Organization of the United Nations. (2022). Digital technologies in the grain sector of Ukraine. https://openknowledge.fao.org/server/api/core/bitstreams/3d7da3d8-bac0-42ee-a609-1bbb993214a6/content
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Авторське право (c) 2026 Денис А. Щербак