Анотація
У статті розглянуто проблематику публічної політики та публічного управління у сфері освіти в компаративному вимірі України та Польщі з урахуванням євроінтеграційного курсу нашої держави та сучасних викликів безпекового, соціального й економічного характеру. Обґрунтовано методологічну доцільність вибору Польщі як референтної моделі для України, оскільки обидві країни мають спільну постсоціалістичну спадщину, але перебувають на різних етапах інституціоналізації європейських стандартів освітньої політики. На основі аналізу публікацій останніх років, присвячених управлінню загальною середньою та вищою освітою, міжнародним стандартам забезпечення якості, ролі органів місцевого самоврядування, а також оцінці спроможності освітніх систем реагувати на міграційні та гуманітарні кризи, виокремлено блок спільних чинників публічного управління освітою в Україні та Польщі й окреслено ключові відмінності між ними. Показано, що до спільних чинників належать європеїзація правових та управлінських рамок, масифікація освіти, поступова децентралізація, орієнтація на якість, інструменти зовнішнього оцінювання та зростання ролі місцевого рівня управління. Водночас доведено, що польська модель вирізняється вищою інституційною стійкістю, більш розвиненою культурою доказової політики та реальною автономією закладів освіти й органів місцевого самоврядування, тоді як українська система функціонує в умовах нормативної фрагментованості, ресурсних обмежень та воєнних викликів. На цій основі окреслено основні проблеми публічного управління освітою в Україні й сформульовано напрями адаптивного використання польського досвіду, пов’язані зі стабілізацією освітньої політики. Такими як: система зовнішнього оцінювання, механізми забезпечення якості, базові моделі фінансування; підтримка децентралізації через навчання й професіоналізацію місцевих управлінських команд, інституціоналізація системи забезпечення якості, посилення управлінської спроможності територіальних громад і осмислена інтеграція міграційних та мовних вимірів в освітню політику за рахунок розроблених в системі освіти механізмів щодо інтеграції мігрантів та біженців.
Посилання
1. Danylenko, L., & Larina, N. (2022). Ensuring public administration of education institutions in territorial communities. Public Administration Aspects, 10(4), 39–45. https://doi.org/10.15421/152225
2. Hesse-Gawęda, A. (2018). The role of the OECD as an actor in public education policy. Public Management, 3(43), 303–312. https://doi.org/10.4467/20843968ZP.18.027.8813
3. Lakhizha, М. І. (2024). Problems of public management of modernization of higher education and science in Poland. Problems of Modern Transformations. Series: Law, Public Management and Administration, (13). https://doi.org/10.54929/2786-5746-2024-13-02-03
4. Nesterok, M. D. (2025). Transformations and challenges of Polish educational policy – Social assessment and future perspectives. Social Dissertations, 19(1), 27–66. https://doi.org/10.29316/rs/197260
5. Postupna, O. (2021). Public management of regional education systems in Ukraine (Monograph). Kharkiv: Oberig
6. Rachynskyi, A. (2022). International standards for ensuring public administration of educational institutions in the EU countries: experience for Ukraine. Public Administration and Regional Development, (18), 1281–1299 https://doi.org/10.34132/pard2022.18.15
7. Shypitsyna, Y. (2024). Reforming the public administration of general secondary education in post-communist EU countries. Dnipro Academy of Continuing Education Herald. Series: Public Management and Administration, 2(2), 98–104. https://doi.org/10.54891/2786-6998-2024-2-14
8. Skorupa-Wulczyńska, A. (2025). Language rights of Ukrainian minors enjoying temporary protection in Poland in the field of education. Central and Eastern European Migration Review, 14(1), 121–137. https://doi.org/10.54667/ceemr.2025.02
9. Wróbel, A. (2024). Education policy as public policy. Studies on the Theory of Education, 15(3(48), 241–255. https://doi.org/10.5604/01.3001.0054.7897

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Авторське право (c) 2026 Алла В. Дакал
