ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ПАРТІЙНИХ СИСТЕМ В УМОВАХ ПОЛІТИЧНОЇ ТУРБУЛЕНТНОСТІ ТА СТРУКТУРНОЇ КРИЗИ ПРЕДСТАВНИЦЬКОЇ ДЕМОКРАТІЇ

Анотація

У статті ми досліджуємо еволюцію партійних систем у період сучасної політичної турбулентності, що супроводжується кризовими явищами представницької демократії, зростанням політичної поляризації та поширенням ідеології популізму. Мета статті полягає у теоретичному аналізі особливостей еволюції партійних систем в умовах  політичної турбулентності та криз представницької демократії. У статті використано загальнонаукові методи дослідження, зокрема аналізу, системного підходу, порівняння тощо. Розглянуто теоретичні підходи до аналізу партійних систем, сформульовані у класичних дослідженнях політичної науки. Визначено, що важливими індикаторами трансформації партійних систем виступають електоральна волатильність, фрагментація політичного простору та зниження рівня довіри до традиційних партійних інститутів. Доведено, що у ХХІ столітті представницька демократія переживає комплексну кризу легітимності, яка проявляється у зростанні дистанції між громадянами та політичними елітами, послабленні соціальної основи традиційних партій і поширенні популізму. У статті підкреслюється, що популістичні партії активно використовують антиелітарну риторику, апеляцію до національної ідентичності та емоційні наративи, що дозволяє їм мобілізувати виборців у періоди економічної та соціальної нестабільності. Доведено, що в умовах глобальної політичної турбулентності криза представницької демократії набуває системного характеру й створює передумови для трансформації партійних систем. Виявлено, що ключовими чинниками таких трансформацій виступають світові соціально-економічні кризи, міжнародні військові конфлікти та розвиток інформаційного суспільства і технологій штучного інтелекту, які посилюють можливості використання популізму у мобілізації електорату.