ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА У СФЕРІ ДОРОЖНЬОГО ГОСПОДАРСТВА

Анотація

У сучасних умовах модернізації транспортної інфраструктури та обмеженості бюджетних ресурсів державно-приватне партнерство розглядається як один із ключових інструментів залучення інвестицій у дорожнє господарство. У країнах Європейського Союзу напрацьовано значний досвід використання різних моделей ДПП, що поєднують інтереси держави та приватного сектору для забезпечення якісного будівництва, експлуатації та утримання автомобільних доріг. Відповідність обраній темі дослідження зумовлюється необхідністю адаптації європейських практик до українських реалій, з огляду на потребу в ефективному розвитку дорожньої інфраструктури та підвищенні її конкурентоспроможності. Мета статті полягає у дослідженні європейського досвіду реалізації проєктів ДПП у сфері дорожнього господарства. У дослідженні застосовано порівняльний аналіз європейського законодавства та практики впровадження ДПП у дорожньому господарстві, систематизацію форм і моделей партнерства, а також узагальнення позитивних результатів реалізованих проєктів. Проведений аналіз показав, що у країнах ЄС найбільш поширеними є концесійні моделі, угоди типу DBFO (Design-Build-Finance-Operate), а також довгострокові контракти на утримання доріг. Ключовими факторами успішності виявилися прозора нормативно-правова база, ефективний розподіл ризиків між сторонами, гарантованість фінансових зобов’язань держави та застосування інноваційних підходів до управління дорожньою інфраструктурою. Досвід Франції, Німеччини, Іспанії та Польщі свідчить, що за умови належного регулювання ДПП сприяє не лише будівництву нових транспортних артерій, а й забезпечує їх якісне обслуговування, що позитивно позначається на мобільності населення, економічній інтеграції та підвищенні інвестиційної привабливості регіонів. Європейський досвід доводить, що державно-приватне партнерство у дорожньому господарстві є дієвим механізмом розвитку інфраструктури за умов належного нормативного забезпечення, прозорості конкурсних процедур та чіткого визначення відповідальності учасників. Для України важливим завданням є адаптація найкращих європейських практик з урахуванням національних особливостей, що дозволить підвищити ефективність використання інвестицій, зменшити навантаження на державний бюджет та забезпечити стале функціонування дорожньої мережі.