УПРАВЛІННЯ ЯК ФУНДАМЕНТ НАЛЕЖНОГО УРЯДУВАННЯ

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена зростанням складності соціально-економічних процесів, трансформацією системи публічного управління та підвищенням вимог до прозорості, підзвітності й ефективності діяльності органів влади. У сучасному науковому дискурсі належне урядування розглядається як концептуальна модель організації публічної влади, що ґрунтується на принципах законності, відкритості, раціональності управлінських рішень та відповідальності влади перед суспільством. Водночас на практиці спостерігається суперечність між нормативно проголошеними принципами належного урядування та механізмами їх реалізації, що актуалізує потребу наукового осмислення управління як базового чинника формування ефективної та етично відповідальної системи публічної влади. Метою статті є теоретичне обґрунтування ролі управління як фундаменту належного урядування та визначення значення доброчесності і розумності управлінських рішень у забезпеченні відповідальної й результативної діяльності інститутів публічного управління. У процесі дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема методи аналізу, дедукції, узагальнення і систематизації наукових джерел, порівняльного та структурно-логічного аналізу управлінських підходів, а також концептуального узагальнення для визначення взаємозв’язку між управлінням, доброчесністю та розумністю прийняття управлінських рішень. У ході дослідження проаналізовано теоретичні підходи до розуміння управління як соціально-філософської категорії та визначено його значення у формуванні належного урядування. Встановлено взаємозв’язок між управлінською діяльністю, доброчесністю та розумністю управлінських рішень як основою відповідальної управлінської поведінки. Обґрунтовано, що реалізація належного урядування пов’язана із впровадженням усіх стадій управлінського процесу, сучасних концепцій управління, зокрема стратегічного управління, evidence-based governance, мережевого та цифрового врядування. Виявлено науково-практичні проблеми невідповідності урядування управлінню, забезпечення доброчесності та розумності управлінських рішень, зокрема розрив між нормативною моделлю належного урядування та практикою функціонування публічного управління, формалізацію етичних стандартів, обмежену розумність управлінських рішень та недостатню інституційну узгодженість управлінських механізмів. Доведено, що управління виступає фундаментальною основою належного урядування, оскільки саме через систему управлінських рішень, інституційні механізми та управлінські практики реалізуються принципи прозорості, підзвітності, ефективності та суспільної відповідальності влади. Встановлено, що інтеграція принципів доброчесності та розумності у процес прийняття управлінських рішень є необхідною умовою формування відповідальної моделі публічного управління та зміцнення інституційної довіри до органів влади. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробленням методологічних підходів до оцінювання діяльності урядовців на предмет її відповідності стадіям управлінського процесу, розумності управлінських рішень, дослідженням інституційних механізмів превентивного підбору доброчесних кадрів та аналізом впливу цифрових інструментів урядування на ефективність системи публічного управління.