ФОРМУВАННЯ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДІВ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ SMART CITY В АГЛОМЕРАЦІЙНИХ ЦЕНТРАХ УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМИ, ІНСТРУМЕНТИ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ

Анотація

У статті обґрунтовано необхідність переходу від технологічного розуміння Smart City до управлінсько-інституційного підходу, за якого цифрові інструменти розглядаються як засоби операціоналізації методів публічного адміністрування в агломераційних центрах України. Визначено, що ключові бар’єри смартизації в агломераціях мають багатовимірний характер і поєднують концептуальну невизначеність, інституційну фрагментацію, дефіцит координації та даних, ризики цифрової нерівності й алгоритмічної непрозорості, а також виклики кібербезпеки та стійкості критичної інфраструктури. Доведено, що воєнний контекст трансформує пріоритети Smart City у напрямі життєстійкості (resilience) та безперервності публічних послуг, посилюючи потребу в комплексній моделі адміністрування на рівні агломерації. Запропоновано інструментальну модель удосконалення методів публічного адміністрування в Smart City (поєднання стратегування, програмно-проєктного управління, data governance та комунікаційних механізмів), а також модель комплексного адміністрування Smart City в агломераційному центрі зі стратегічним, операційним, аналітичним і комунікаційним блоками. Практичну релевантність агломераційного підходу проілюстровано на прикладі Асоціації органів місцевого самоврядування «Львівська агломерація» як платформи горизонтальної координації, реалізації міжмуніципальних проєктів і міжнародної інтеграції. Додатково сформовано методологічний підхід до оцінювання готовності та ранжування Smart City в Україні через інтегральний індекс із нормалізацією показників, вагуванням і включенням домену життєстійкості, що дозволяє адаптувати міжнародні вимірювальні підходи до умов війни та післявоєнного відновлення.