МІЖКОНФЕСІЙНИЙ ДІАЛОГ ЯК ЧИННИК МОДЕРНІЗАЦІЇ СУЧАСНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ЗАКЛАДІВ БОГОСЛОВ’Я: ІСТОРИКО-КАНОНІЧНИЙ АНАЛІЗ

Анотація

У статті зосереджено дослідницьку увагу на міжконфесійному діалозі як важливому чиннику сучасної богословської освіти у духовних вищих навчальних закладах України задля формування сучасних теологів, лідерів християнських конфесій, здатних до дієвого соціального й ціннісного служіння, зважаючи на релігійне різноманіття світу. Метою статті є обґрунтування важливості переходу від конфесійно-заангажованої, закритої системи вищої богословської освіти в Україні до відкритої академічної екосистеми, інтегрованої в загальноосвітній простір та такої, що базується на цінностях діалогу, толерантності, інтелектуальної потуги та відкритості до наукового та теологічного світового дискурсу. У роботі комплексно поєднано методологію «прагматичного перспективізму» професора богослова Х. Дуранте із аналізом сучасних освітньо-богословських стратегій УПЦ МП, ПЦУ та УКУ. Наголошено, що події Революції Гідності стали важливим рубежем не тільки для життя усієї країни, а й для богослов’я в Україні, яке набуло статусу академічної науки. Це дозволило замінити мову ворожнечі та відчуження на об’єктивний компаративний аналіз релігійних та світоглядних систем. Доведено, що успішна модернізація богословської вищої освіти в Україні можлива через реалізацію векторів інтегративної теології та соціальної релевантності. Окрему увагу зосереджено на богословській освітній програмі для бакалаврів філософсько-богословського факультету УКУ, яка єдина в Україні має міжнародну акредитацію. А також на різноплановій діяльності ПЦУ щодо залучення в освітній й науковий та суспільний простір України, зокрема, через співпрацю з Чернівецьким національним університетом імені Юрія Федьковича та наявність фахових видань. Натомість наголошено, що ізоляціоністська модель вищої богословської освіти УПЦ МП гальмує розвиток богословської думки та стоїть на заваді включеності у загальноєвропейський теологічний контекст. У висновках наголошено, що міжконфесійний діалог є важливою складовою сучасної вищої богословської освіти в духовних закладах України для формування фахової компетентності у постсекулярному світі та гармонійного розвитку особистості, базованому на християнських цінностях. Модель освіти, у якій поєднані теологічні дисципліни із сучасними соціогуманітарними науками, дозволяє готувати майбутніх моральних лідерів, здатних до активного служіння та розв’язання актуальних проблем суспільства. Модернізація через міжконфесійний діалог є шляхом когнітивного суверенітету та інтелектуальної життєздатності й конкурентоспроможності закладів вищої духовної освіти в Україні.