Ключові слова
цифровізація
цифрова трансформація
цифрові інструменти управління
інноваційні технології
органи влади
Як цитувати
Анотація
Статтю присвячено вивченню аспектів трансформації публічного управління під впливом процесів цифровізації економіки. Стаття має на меті проаналізувати, систематизувати та удосконалити наявні теоретико-методичних аспекти цифровізації публічного управління. В статті визначено, що цифровізація постає це системоутворюючий чинник глибоких перетворень публічного управління, який зумовлює зміну його змістовних характеристик, функціональної логіки та соціально-управлінської ролі. Обґрунтовано, що цифровізація публічного управління має комплексний, багатовимірний характер та охоплює технологічні, інституційні, організаційні, культурні та соціальні зрушення. Визначено, що цифровізація виходить за межі впровадження інформаційно-комунікаційних технологій та передбачає переосмислення ролі держави у суспільному розвитку, трансформацію управлінських функцій, принципів, методів, форм і інструментів, перехід до дата-орієнтованих, платформних і колаборативних моделей врядування. Окреслено, що цифрова трансформація публічного управління зумовила еволюцію ролі держави від домінуючого регулятора до партнера, координатора та підсилювача суспільних процесів, що супроводжується посиленням відкритості, підзвітності та інституціоналізацією участі громадян у прийнятті управлінських рішень. Впровадження електронних публічних сервісів, цифрових платформ, систем електронної ідентифікації, інструментів аналітики великих даних, хмарних сервісів та технологій штучного інтелекту створить передумови для підвищення результативності управлінських рішень, якості публічних послуг і рівня суспільної довіри до органів влади. Водночас цифровізація публічного управління супроводжується комплексом взаємопов’язаних викликів інституційного, управлінського, кадрового, соціального та технологічного характеру. До викликів віднесено: фрагментарність цифрових ініціатив, недостатній рівень міжвідомчої координації, невідповідність нормативно-правового регулювання динаміці технологічних змін, обмежені цифрові компетентності державних службовців, наявність цифрової нерівності, зростання ризиків кібербезпеки й потенційної втрати суспільної довіри. Обґрунтовано, що ефективна цифрова трансформація публічного управління повинна здійснюватися при системній синхронізації технологічних інновацій з інституційними реформами, цілеспрямованому розвитку людського капіталу, посиленні соціальної інклюзивності та формуванні культури врядування.
Посилання
1. Al-Atti, I. (2018). Publichne upravlinnia: sutnist i vyznachennia [Public administration: Essence and definition]. Aspekty publichnoho upravlinnia – Aspects of Public Administration, 6(8), 35–41. https://doi.org/10.15421/151844 (in Ukrainian)
2. Volska, O. (2020). Publichne upravlinnia yak systemne yavyshche v suchasnomu suspilstvi [Public administration as a systemic phenomenon in modern society]. Tavriiskyi naukovyi visnyk. Seriia: Ekonomika – Taurian Scientific Bulletin. Series: Economics, (3), 15–20. https://doi.org/10.32851/2708-0366/2020.3.2 (in Ukrainian)
3. Okseniuk, A. (2025). Poniattia, pryntsypy ta systema publichnoho upravlinnia v administratyvno-politychnii sferi [Concept, principles, and system of public administration in the administrative and political sphere]. Visnyk Natsionalnoho universytetu “Lvivska politekhnika” – Bulletin of Lviv Polytechnic National University, 12(1(45), 163–172. https://doi.org/10.23939/law2025.45.163 (in Ukrainian)
4. Chornyi, S. (2022). Poniattia ta perspektyvy rozvytku tsyfrovizatsii u sferi publichnoho upravlinnia [Concept and prospects for the development of digitalization in public administration]. Kyivskyi chasopys prava – Kyiv Law Journal, (4), 224–229. https://doi.org/10.32782/klj/2021.4.34 (in Ukrainian)
5. Kuibida, V., Karpenko, O., & Namestnik, V. (2018). Tsyfrove vriaduvannia v Ukraini: bazovi definitsii poniatiino-katehorialnoho aparatu [Digital governance in Ukraine: Basic definitions of the conceptual framework]. Visnyk Natsionalnoi akademii derzhavnoho upravlinnia pry Prezydentovi Ukrainy. Seriia: Derzhavne upravlinnia – Bulletin of the National Academy for Public Administration under the President of Ukraine. Series: Public Administration, (1), 5–10. (in Ukrainian) https://surl.lt/oekuwg
6. Chernov, S., Voronkova, V., Banakh, V., Sosnin, O., Zhukauskas, P., Vvainhardt, J., & Andriukaitene, R. (2017). Publichne upravlinnia ta administruvannia v umovakh informatsiinoho suspilstva: vitchyznianyi i zarubizhnyi dosvid [Public administration and management in the information society: Domestic and foreign experience]. Zaporizhzhia: RVV ZDIA. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/bitstream/12345/568/1/60347PYA.pdf (in Ukrainian)
7. Karpenko, O., & Duda, A. (2017). Informatsiino-komunikatyvna diialnist vykonavchykh orhaniv mistsevykh rad v Ukraini [Information and communication activity of executive bodies of local councils in Ukraine]. Efektyvnist derzhavnoho upravlinnia – Efficiency of Public Administration, (4), 133–140. http://nbuv.gov.ua/UJRN/efdu_2017_4_16 (in Ukrainian)
8. Poliovyi, P. (2021). Modernizatsiia publichnoho upravlinnia v umovakh rozvytku tsyfrovoho suspilstva [Modernization of public administration in the context of digital society development]. Publichne upravlinnia ta mytne administruvannia – Public Administration and Customs Administration, 2(29), 37–43. https://doi.org/10.32836/2310-9653-2021-2.6 (in Ukrainian)
9. Ciancarini, P., Giancarlo, R., & Grimaudo, G. (2024). Digital transformation in the public administrations: A guided tour for computer scientists. IEEE Access, (11), 22841–22865. https://doi.org/10.1109/ACCESS.2024.3363075
10. Mergel, I., Edelmann, N., & Haug, N. (2019). Defining digital transformation: Results from expert interviews. Government Information Quarterly, 36(4). https://doi.org/10.1016/j.giq.2019.06.002
11. Dunleavy, P., Margetts, H., Bastow, S., & Tinkler, J. (2006). Digital era governance: IT corporations, the state, and e-government. Oxford: Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199296194.001.0001
12. Janssen, M., Estevez, E., & Janowski, T. (2014). Interoperability in big, open, and linked data: Organizational maturity, capabilities, and data portfolios. Computer, 47(10), 44–49. https://doi.org/10.1109/MC.2014.290
13. Pardo, T. A., Nam, T., & Burke, G. B. (2012). E-government interoperability: Interaction of policy, management, and technology dimensions. Social Science Computer Review, 30(1), 7–23. https://doi.org/10.1177/0894439310392184
14. Solodovnik, D. (2025). Tsyfrovi vyklyky ta instytutsiini obmezhennia v systemi publichnoho upravlinnia Ukrainy [Digital challenges and institutional constraints in the public administration system of Ukraine]. Publichno-upravlinski ta tsyfrovi praktyky – Public Administration and Digital Practices, 2(5), 108–116. https://doi.org/10.31673/2786-7412.2025.028587 (in Ukrainian)
15. Surai, A. (2024). Tsyfrovizatsiia publichnoho upravlinnia v Ukraini: orhanizatsiinyi aspekt [Digitalization of public administration in Ukraine: Organizational aspect]. Publichne upravlinnia: kontseptsii, paradyhma, rozvytok, udoskonalennia – Public Administration: Concepts, Paradigm, Development, Improvement, (7), 116–124. https://doi.org/10.31470/2786-6246-2024-7-116-124 (in Ukrainian)
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Авторське право (c) 2025 Олег В. Гиренко, Сергій М. Дмитренко