Ключові слова
еволюційні механізми
гастрономічна культура
концептуальна модель
харчова поведінка
глобалізація
Як цитувати
Анотація
Запропонована стаття демонструє, що Україна сьогодні, як і усі провідні держави світу, вповні відчуває на собі вплив глобалізаційних процесів, основна мета яких зводиться до уніфікації економічних, політичних, суспільних, освітніх, інформаційних і культурних стандартів, життєвих цінностей та орієнтирів, а також тотальної міждержавної взаємозалежності. В таких умовах вкрай важливо розуміти, що без чітко окресленої ідентичності неможливо творити власну історію, зберігати унікальні традиції та бути впізнаваними у різних вимірах, у тому числі й гастрономічних Загальновідомим є визначення, що мова ідентифікує людину. Так само і з їжею, яка ніколи не була та й сьогодні не може позиціонуватися лише як один із базових засобів для людського існування. Очевидно, що гастрономічна культура кожного народу формує його приналежність до певного коріння та є його індивідуальною ознакою. Актуальність дослідження полягає у тому, щоб зробити посильний уклад у дослідження механізмів, що через гастрономію формують нашу ідентичність, але через специфічний розвиток нашої сучасності ризикують втратити здатність еволюціонувати. Визначено мету роботи (з’ясувати, з якими глобалізаційними викликами стикається гастрономічна культура на шляху її формування) та основні завдання, що допоможуть її реалізувати. Багата джерельна база і комплекс методів синтезу та аналізу допоміг сформувати наступні результати дослідження: глобалізація є серйозним викликом для української, та будь-якої іншої автентичної кухні, адже може дуже швидко змінити гастрономічні уподобання корінного населення, які окремими народами формували віками. Так само сумнівним виглядає й подальше існування такого поняття, як культурне різноманіття. Однак сказане не означає, що національну культуру треба за всяку ціну ізольовувати від впливів, які несе за собою глобалізація. Саме для цього й існують механізми, покликані слідкувати, щоб нові віяння не нищили культурні традиції, а через адаптацію, скрупульозну селекцію та інновації, формували нову модель національної ідентичності, зберігаючи її тяглість.
Посилання
1. Almerico, G. M. (2014). Food and identity: Food studies, cultural, and personal identity. Journal of International Business and Cultural Studies, 8(1). https://www.aabri.com/OC2014Manuscripts/OC14055.pdf
2. Antony, S. (2016). Beyond the Superficial: Making sense of food in a globalised world. Inter-Disciplinary Press. https://doi.org/10.1163/9781848884304
3. Assmann, S. (2024). Culinary heritage in Asia: National and regional identities – Reflections from the field. Routledge Open Research. https://doi.org/10.12688/routledgeopenres.18143.1
4. Cognitive Market Research. (2025). Gastronomy tourism market report 2025. https://www.cognitivemarketresearch.com/gastronomy-tourism-market-report
5. Dushar, M. (2025). Hastronomichna spadshchyna ta natsionalna identychnist. Istorychna Pravda [Gastronomic heritage and national identity. Historical truth]. https://www.istpravda.com.ua/columns/6113829858531/ (in Ukrainian)
6. Fondazione Slow Food per la Biodiversità Onlus. (2022). Kovcheh smaku Ukrainy: ukrainskyi katalog tradytsiinykh produtsiv [Ark of Taste Ukraine: Ukrainian catalog of traditional foods]. Slow Food Foundation for Biodiversity. https://www.fondazioneslowfood.com/wp-content/uploads/2022/10/ADG_UCRAINA_WEB_2.pdf (in Ukrainian)
7. Ichijo, A. (2020). Food and Nationalism: Gastronationalism Revisited. Nationalities Papers, 48(2), 215–223. https://doi.org/10.1017/nps.2019.104
8. Ichijo, A., Johannes, V., & Ranta, R. (2019). The Emergence of National Food: The Dynamics of Food and Nationalism. https://www.torrossa.com/en/resources/an/5214254
9. Kazakevych, O. (2019). “Politychna kukhnia” ukrainskoi identychnosti: hastronomichna tradytsiia yak faktor formuvannia natsii u druhii polovyni XIX – na pochatku XX stolittia [The “political cuisine” of Ukrainian identity: gastronomic tradition as a factor in nation building in the second half of the 19th and early 20th centuries]. Eminak: Scientific Quarterly Journal, 3(27), 85–93. https://doi.org/10.33782/eminak2019.3(27).314 (in Ukrainian)
10. Kobzei, N., & Mykhyda, S. (2023). Smak u teksti y poza tekstom: estetychnyi ta literaturoznavchyi aspekty [Taste in and beyond the text: aesthetic and literary aspects]. Research bulletin. Series: Philological sciences, (205), 131–142. https://doi.org/10.32782/2522-4077-2023-205-19 (in Ukrainian)
11. Kozlovets, M. (2009). Fenomen natsionalnoi identychnosti: vyklyky hlobalizatsii [The Phenomenon of National Identity: Challenges of Globalization]. Zhytomyr: Vydavnytstvo ZhDU im. I. Franka. https://eprints.zu.edu.ua/6217/1/kozlovez_monograf.pdf (in Ukrainian)
12. Lytvynenko, K. (2025). Cultural identity as a factor in the competitiveness of gastronomic projects in a multinational environment. Current Issues of Economic Sciences, (11). https://doi.org/10.5281/zenodo.15484702
13. Meyer, K. (2011). The Globalization of Food Culture. Academy of International Business. https://www.academia.edu/27539277/The_Globalization_of_Food_Culture
14. Nabrusko, I. (2012). Suchasni hastronomichni praktyky yak dzerkalo ukrainskoho suspilstva [Contemporary gastronomic practices as a reflection of Ukrainian society]. Metodolohiia, teoriia ta praktyka sotsiolohichnoho analizu suchasnoho suspilstva, (18), 315–321. (in Ukrainian)
15. Nikolenko, V. (2015). Hastronomichna kultura v protsesakh formuvannia hromadianskoi identychnosti: teoretychnyi ohliad problemy [Gastronomic culture in the processes of forming civic identity: a theoretical overview of the issue]. Hrani, 18(7), 46–52. https://doi.org/10.15421/1715134 (in Ukrainian)
16. Nitinkumar, Dr., & Pithadiya V. (2025). Globalized Gastronomy: The Interplay of Food, Culture, and Identity in Contemporary South Asian Diasporic Literature. Literary Enigma, 1(2), 49–57. https://doi.org/10.5281/zenodo.15315957
17. O’Brien, N. (2024). Food and Culture in the Works of Ford Madox Ford, Gertrude Stein, and Virginia Woolf: Culinary Civilizations. Oxford. https://doi.org/10.1093/oso/9780198871729.003.0001
18. Pliuta, O. (2025). Zberezhennia hastronomichnoi identychnosti v umovakh rosiisko-ukrainskoi viiny: postanovka problemy [Preserving gastronomic identity amid the Russian-Ukrainian war: framing the issue]. Pytannia kulturolohii, (45), 181–193. https://doi.org/10.31866/2410-1311.45.2025.325052 (in Ukrainian)
19. Polovynchak, Yu. (2016). Kulinarno-hastronomichnyi dyskurs sotsialnykh media v protsesakh formuvannia natsionalnoi identychnosti [Culinary and gastronomic discourse on social media in the processes of forming national identity]. Nauka ta osvita v novomu vymiri. Humanitarni ta sotsialni nauky, (82), 62–65. https://seanewdim.com/wp-content/uploads/2021/03/Culinary-and-gastronomic-discourse-of-social-media-in-the-formation-of-national-identity-Y.-Polovynchak.pdf (in Ukrainian)
20. Porciani, I. (Ed.). (2019). Food Heritage and Nationalism in Europe (1st ed.). Routledge. https://doi.org/10.4324/9780429279751
21. Vester, K. (2016). A taste of power: food and American identities. Choice Reviews Online. https://doi.org/10.5860/CHOICE.196764
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Авторське право (c) 2025 Владислав В. Дорожко