Ключові слова
технологія
технологічна сингулярність
AGI
майбутнє людства
Як цитувати
Анотація
У статті досліджується штучний інтелект (ШІ) як технологія з філософської точки зору. Розглядаються питання філософії свідомості та природи розуму, етики штучного інтелекту, соціально-політичні наслідки, гносеологічні питання та майбутнє людства. Досліджується онтологічний статус ШІ, його вплив на людське пізнання, етичні аспекти використання та потенційні ризики. ШІ є не лише технологічним, але й філософським викликом. Він стимулює розвиток нових напрямів досліджень та змушує нас переосмислити фундаментальні питання про свідомість, етику, суспільство та майбутнє. Основною проблемою є філософське визначення природи ШІ: чи є штучний інтелект лише складним механізмом, який імітує людське мислення, чи він здатен на справжню свідомість і самосвідомість? Не менш важливими є питання моральної відповідальності та етичних меж застосування ШІ, зокрема в ситуаціях, коли алгоритми ухвалюють рішення, що впливають на життя людини. Метою статті є аналіз філософського осмислення ШІ як технології з акцентом на питаннях свідомості, пізнання та етики. Поява ШІ стимулює філософську дискусію про ризики технологічної сингулярності. Ставить питання щодо загрози людству розвиток ШІ до AGI та як уникнути негативних сценаріїв. А у випадку якщо AGI досягне рівня суперінтелекту (ASI – Artificial Superintelligence), виникне низка ризиків: втрата контролю через стрімку еволюцію ШІ; відмінність у мотиваціях та цілях; конфлікт між AGI та людськими інтересами; використання AGI у військових цілях; втрата контролю над економікою та технологіями. Для того щоб зменшити ці ризики необхідно закласти критерії в алгоритми ШІ, які б відповідали людським цінностям – етичні та гуманістичні принципи. Існує також небезпека того що на якомусь етапі саморозвитку AGI сформує власні цінності: Цінність оптимізації; Цінність самозбереження; Цінність знань та розвитку; Цінність колективного блага. Розвиток штучного інтелекту як нової технології може сприйматись як те що може допомогти у вирішенні багатьох проблем людства так і те що може знищити людство, тому філософське осмислення ШІ є викликом, що стимулює розвиток нових напрямів досліджень та змушує переосмислити фундаментальні питання про майбутнє людства.
Посилання
1. Voronkova, V., Kyvliuk, O., & Andriukaitene, R. (2023). Evoliutsiia vid aktyvnoho vidpovidalnoho hromadianstva do tsyfrovoho v konteksti krytychnoho myslennia: Dosvid krain EU [The evolution from active responsible citizenship to digital citizenship in the context of critical thinking: The EU experience]. Humanities Studies: Collection of Scientific Papers, 14(91), 23–34. https://doi.org/10.32782/hst-2023-14-91-03 (in Ukrainian)
2. Utiuzh, I., & Konovalenko, O. (2024). Ekzystentsiini smysly sotsialnoi synhuliarnosti [Existential meanings of social singularity]. Humanities Studies: Collection of Scientific Papers, 20(97), 131–139. https://doi.org/10.32782/hst-2024-20-97-15 (in Ukrainian)
3. Gao, D. K., Haverly, A., Mittal, S., Wu, J., & Chen, J. (2024). AI Ethics: A Bibliometric Analysis, Critical Issues, and Key Gaps. International Journal of Business Analytics, 11(1), 1–19. https://doi.org/10.4018/IJBAN.338367
4. Bakumenko, O. (2024). Filosofsko-antropolohichni kontseptualizatsii tekhnichnoi tvorchosti: Vid filosofii nimetskoho idealizmu do shtuchnoho intelektu [Philosophical and anthropological conceptualizations of technical creativity: From the philosophy of German idealism to artificial intelligence]. Humanities Studies: Collection of Scientific Papers, 21(98), 9–14. https://doi.org/10.32782/hst-2024-21-98-01 (in Ukrainian)
5. Oleksandra, S. (2024). Vplyv ShI na transformatsiiu zhyttia suchasnoi liudyny [The impact of AI on the transformation of modern human life]. Humanities Studies: Collection of Scientific Papers, 21(98), 110–115. https://doi.org/10.32782/hst-2024-21-98-13 (in Ukrainian)
6. Kazim E., & Koshiyama A. S. A high-level overview of AI ethics. Patterns (N Y), 2(9), 100314. https://doi.org/10.1016/j.patter.2021.100314
7. Erman, E., & Furendal, M. (2022). For one discussion of procedural requirements for politically legitimate governance for AI. Political Studies, 72(2), 421-441. https://doi.org/10.1177/00323217221126665
8. Wellner, G. (2024). A postphenomenological guide to AI regulation. Journal of Human-Technology Relations, 2(1), 1–18. https://doi.org/10.59490/jhtr.2024.2.7397
9. Melnyk, Yu., Todorova, S., & Shevchenko, H. (2024). Filosofiia shtuchnoho intelektu u vyshchii osviti [The philosophy of artificial intelligence in higher education]. Humanities Studies: Collection of Scientific Papers, 19(96), 126–134. https://doi.org/10.32782/hst-2024-19-96-14 (in Ukrainian)
10. Bilokobylskyi, O. (2019). “The hard problem” of consciousness in the light of phenomenology of artificial intelligence. Skhid, 1(159), 25–28. https://doi.org/10.21847/1728-9343.2019.1(159).157609
11. Mazurek, M. (2025). Limitations of artificial intelligence. Why artificial intelligence cannot replace the human mind. Philosophy and Science: Philosophical and Interdisciplinary Studies, (13), 97–111. https://doi.org/10.37240/FiN.2025.13.1.6
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Авторське право (c) 2025 Юрій М. Мельник, Світлана М. Тодорова, Ганна А. Шевченко