Анотація
Татуювання стало складною формою мистецтва, яка стосується як психології, так і естетики. Коли хтось робить татуювання на замовлення, воно зазвичай набагато змістовніше та візуально вражаюче, ніж просто копіювання чогось. Кожне татуювання має бути відображенням того, ким ми є, нашого досвіду та того, що рухає нами як особистостями. Мої дослідження базуються на психології, антропології та дослідженнях модифікації тіла, і я розглядаю татуювання як спосіб для людей створити свою ідентичність та знайти сенс у своєму житті. Ботанічні татуювання є прекрасним прикладом, наприклад, завдяки їхньому природному відчуттю та тому, як їх можна поєднувати з анатомією тіла. Ця стаття пропагує використання методу татуювання Глинської, підкреслюючи важливість адаптації дизайну до форми тіла, бездоганного поєднання композиції та персоналізації символів, щоб зробити їх справді вашими. Але з іншого боку, татуювання-копії можуть бути невдалими. Їм бракує глибини та емоційного значення. Але вибір дизайну на замовлення більше схожий на «живе мистецтво», щось, що дійсно стає частиною вас. Мета цієї статті — перевести розмову про дизайн татуювань з вибору стилю на вдумливий процес. Індивідуалізація не просто важлива, це ключовий спосіб для нас визначити себе та висловити те, за що ми виступаємо.
Посилання
1. Atli, A., Akkaya, M., & Şad, S. N. (2022). Tattooing: A popular way of self-expression among university students. Current Psychology, 41(12), 8965–8974. https://doi.org/10.1007/s12144-021-01389-0
2. Breivik, G., Sagoe, D., & Loland, S. (2022). Personality and willingness towards performance enhancement and body modification: A cross-sectional survey of a nationally representative sample of Norwegians. Frontiers in Sports and Active Living, (4), 906634. https://doi.org/10.3389/fspor.2022.906634
3. Carpentier, M. (2023). Tattoos and healing: Considerations from an art therapy lens (Expressive Therapies Capstone Theses, No. 697). Lesley University. https://digitalcommons.lesley.edu/expressive_theses/697
4. Clemmensen, S. B., Mengel-From, J., Kaprio, J., Harris, J. R., Frederiksen, H., & von Bornemann Hjelmborg, J. (2025). Tattooing is mainly cultural: A representative twin study of tattooing determinants. Behavior Genetics, 55(2), 114–123. https://doi.org/10.1007/s10519-025-10215-3
5. Dann, C., & Callaghan, J. (2019). Meaning‐making in women's tattooed bodies. Social and Personality Psychology Compass, 13(3), e12438. https://doi.org/10.1111/spc3.12438
6. DeMeola, C. (2018). Tattoo: Image and transformation. Pacifica Graduate Institute. https://www.proquest.com/openview/9183cbcf9b460b001f61c49af4451631/1?pq-origsite=gscholar&cbl=18750
7. Ghosh, P. (2020). Tattoo: A cultural heritage. Antrocom: Online Journal of Anthropology, 16(1). https://antrocom.net/wp/wp-content/uploads/2024/05/ghosh-tattoo-cultural-heritage.pdf
8. Glans, M. R., Nilsson, J., & Bejerot, S. (2024). Tattoos, piercings, and symptoms of ADHD in non-clinical adults: A cross-sectional study. Frontiers in Psychiatry, (14), 1224811. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2023.1224811
9. Ifrach, W. R. (2025). Inked identity: An autoethnographic exploration of tattoos as body reclamation, gender affirmation, and healing. Human Arenas, 1–13. https://doi.org/10.1007/s42087-025-00519-5
10. Krutak, L., & Deter-Wolf, A. (Eds.). (2017). Ancient ink: The archaeology of tattooing. University of Washington Press. https://doi.org/10.1515/9780295742847
11. McCandlish, C., & Pearson, M. (2023). Tattoos as symbols–An exploration of the relationship between tattoos and mental health. The Journal of Mental Health Training, Education and Practice, 18(3), 217–227. https://doi.org/10.1108/JMHTEP-07-2022-0057
12. McCarty, R. D., Trabert, B., Millar, M. M., Kriebel, D., Grieshober, L., Barnard, M. E., & Doherty, J. A. (2024). Associations of demographic, health, and risk-taking behaviors with tattooing in a population-based cross-sectional study of ~18,000 US adults. Research Square. https://doi.org/10.21203/rs.3.rs-4838597/v1
13. Owens, R., Filoromo, S. J., Landgraf, L. A., Lynn, C. D., & Smetana, M. R. (2023). Deviance as a historical artefact: A scoping review of psychological studies of body modification. Humanities and Social Sciences Communications, 10(1), 33. https://doi.org/10.1057/s41599-023-01511-6
14. Palese, F., & Valent, F. (2025). Worldwide prevalence of tattoos with a focus on younger age groups: A literature review. Annali dell'Istituto Superiore di Sanità, 61(4), 301–314. https://doi.org/10.4415/ANN_25_04_09
15. Pankiv-Greene, L. (2023). Are tattoos symbols of transformation? An intuitive inquiry into the deeper possibilities of an ancient and modern form of ornamentation. Consciousness, Spirituality & Transpersonal Psychology, (4), 123–138. https://doi.org/10.53074/cstp.2023.42
16. Rees, M. (2021). Tattooing in contemporary society: Identity and authenticity. Routledge. https://doi.org/10.4324/9780429295072
17. Roux, D., & Belk, R. (2019). The body as (another) place: Producing embodied heterotopias through tattooing. Journal of Consumer Research, 46(3), 483–507. https://www.researchgate.net/publication/331197378
18. Solano-Ruiz, M., Gutiérrez-García, A. I., Siles-González, J., & Andina-Díaz, E. (2025). Body transformations: An opportunity to work on the ethical perspective through photovoice and bodymapping. Nurse Education Today, (144), 106456. https://doi.org/10.1016/j.nedt.2024.106456
19. Teixeira, P. J., Marques, M. M., Silva, M. N., Brunet, J., Duda, J. L., Haerens, L., & Hagger, M. S. (2020). A classification of motivation and behavior change techniques used in self-determination theory-based interventions in health contexts. Motivation Science, 6(4), 438. http://dx.doi.org/10.1037/mot0000172
20. Weiler, S. M., Tetzlaff, B. O., Herzberg, P. Y., & Jacobsen, T. (2021). When personality gets under the skin: Need for uniqueness and body modifications. PLoS One, 16(3), e0245158. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0245158
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Авторське право (c) 2026 Ольга Глинська