Анотація
Кластеризація в державному управлінні характеризується існуванням середовищ і просторів, де відбуваються ведення діяльності, відтворень і розвитку за межами територіальних ознак, продуктивними силами, господарськими комплексами, потенціалами і ресурсними джерелами. Це означає те, що за рахунок кластерів установи і структури, які здійснюють державне управління, доводять до втілення і реалізації власних виконавчих функцій, повноважень, заходів, ініціатив, в результаті чого відбувається виникнення досягнень, створення валового продукту, процеси оснащення цифровими технологіями, підвищення інноваційної активності. Звідси ґрунтується мета статті, що полягає у дослідженні особливої ролі кластерів, до яких спрямовується державне управління, після чого у їх складових, зокрема освітньої сфери, відбуваються перетворення, удосконалення та подальший розвиток за якісними ознаками. І у відповідності до цього підібрані із загального переліку методи загальнонаукового дослідження, до яких відносяться: узагальнення термінологічного аналізу – для теоретичного й методологічного узагальнення й визначення сутнісної характеристики дефініцій «кластер», «інноваційний кластер», «кластерний аналіз»; абстрактно-логічний – при дослідженні тенденцій, які відбуваються у регіонах і територіальних утвореннях нашої держави, та особливого значення для їх розвитку освітньої сфери; для виявлення об’єктивних умов і можливостей перетворення та існування кластерів; декомпозицій, за якими розглядаються особливості адміністративно-територіального устрою держави стосовно функціонування і розвитку кластерів. Таким чином зумовлені сьогоденням перетворення на державному рівні, де існує необхідність виділення осередків за сферами життя й діяльності суспільних, промислових, гуманітарних, муніципальних та інших груп. Цим і характерне існування кластерів, тому що через них локалізуються частини середовищ, процеси й об’єкти регіонального розвитку. Саме за рахунок кластерів відбувається розвиток держави, відбуваються процеси взаємовідносин між розташованими в них складовими об’єктами, в результаті чого виникає відтворювальний ефект, тоді як освітня сфера займає центральне місце у цих взаємозв’язках і взаємовідносинах. Тому що саме кластеризація групових потоків, і так само об’єктів та інших структур призначена через забезпечення нових якісних характеристик щодо їх існування на засадах спільних дій, співпраці і взаємозв’язків груп і сфер життя та діяльності, досягати певної результативності економічного благополуччя держави.
Посилання
1. Porter, M. E. (1998). The competitive advantage: Creating and sustaining superior performance (Reprint ed.). Free Press. (Original work published 1985) https://resource.1st.ir/PortalImageDb/ScientificContent/182225f9-188a-4f24-ad2a-05b1d8944668/Competitive%20Advantage.pdf
2. Preis, W. (2008). Konceptualni pidhody do formuvannya klasteriv na Khmelnychchyni [Conceptual approaches to the formation of clusters in Khmelnitsky region]. Economist, (10), 24–26. (in Ukrainian)
3. Kuzmin, O. Ye., & Satalkina, L. O. (2013). Klastery yak vazhlyvyy chynnyk zaluchennya investytsiy na promyslovi pidpryyemstva [Clusters as an important factor of attraction of investments to industrial plants]. Biznes Inform, (4), 127–134. http://www.business-inform.net/annotated-catalogue/?year=2013&abstract=2013_04_0&lang=ua&stqa=22 (in Ukrainian)
4. Hlushanytsia, R. V. (2010). Klasternyj pryncyp formuvannja mizhnarodnykh strateghichnykh aljjansiv [Cluster principle of formation of international strategic alliances]. Formuvannja Rynkovykh Vidnosyn v Ukrajini, (3), 38–43. http://www.irbis-nbuv.gov.ua (in Ukrainian)
5. Homeniuk, M. O. (2019). Klaster iak innovatsiina forma terytorialnoho rozvytku [Cluster as an innovative form of territorial development]. Naukovyi Visnyk Mukachivskoho Derzhavnoho Universytetu, Seriya Ekonomika, 1(11), 76–81. http://doi.org/10.31339/2313-8114-2019-1(11)-76-81 (in Ukrainian)
6. Shevchenko, S. O. (2008). Ranzhuvannya vyshchykh navchalnykh zakladiv – vplyvovyi chynnyk derzhavno-hromadskoho upravlinnya yakistiu vyshchoi osvity [Ranking of higher education institutions – an influential factor in state and public management of the quality of higher education]. http://archive.nbuv.gov.ua/e-journals/tppd/2008-3/R_2/08ssoyvo.pdf (in Ukrainian)
7. Ucluster. (n.d.). Klastery v globalniy ekonomitsi [Clusters in the global economy]. https://ucluster.org/universitet/klastery-svit/klastery-globalna-ekonomika/rozdil-1-pidrozdil-1/ (in Ukrainian)
8. Ukrainian Cluster Association. (n.d.). https://www.clusters.org.ua/ (in Ukrainian)
9. Bilous, V. S. (2007). Synerhetyka ta samoorhanizatsiia v ekonomichnii diialnosti [Synergetics and self-organization of economic activity]. KNEU (in Ukrainian)
10. Butnyk, O. O. (2009). Vykorystannya potentsialu formuvannya innovatsiynoho rozvytku v suchasnykh ekonomichnykh umovakh [Using the potential for innovative development in modern economic conditions]. Investytsii: Praktyka ta Dosvid, (54), 18–21. http://www.investplan.com.ua/pdf/4_2009/6.pdf (in Ukrainian)
11. Voinarenko, M. (2000). Kontseptsiyi klasteriv – shlyakh do vidrodzhennya vyrobnytstva na rehionalnomu rivni [Cluster concepts – the path to the revival of production at the regional level]. Economist, (1), 29–31. http://lib.khnu.km.ua/inf_res/bibliogr/sienes/Voinar1.htm (in Ukrainian)
12. State Statistics Service of Ukraine. (n.d.). https://www.ukrstat.gov.ua
13. Ivaniuta, P. V. (2007). Metodychnyy posibnyk do provedennya praktychnykh zanyat ta samostiynoyi pidhotovky z dystsypliny "Statystyka" (za dopomohoyu PK z vykorystannyam operatsiynoyi systemy Microsoft Excel) [Methodological guide for conducting practical classes and self-study in the discipline “Statistics” (using a PC with the Microsoft Excel operating system)]. PoltNTU.

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Авторське право (c) 2025 Олег О. Білик
